«Ліверпуль» розкрив проблеми «ПСЖ»

«Ліверпуль» розкрив проблеми «ПСЖ»

Ліверпуль (Англія) – ПСЖ (Франція) 3:2. Голи: 1:0 – 30 Старрідж, 2:0 – 36, пенальті Мілнер, 2:1 – 40 Меньє, 2:2 – 83 Мбаппе, 3:2 – 90 Фірміно.

«ПСЖ» не грає як топ-клуб у виїзних матчах Ліги чемпіонів проти топів. Проблема здається глобальною – є як психологічні (добре проявилися в 1:6 від «Барси»), так і тактичні проблеми (наприклад, минулий сезон проти «Мадрида»).

Незважаючи на рахунок, Томас Тухель поки далекий від рішень. Інтрига до останніх хвилин була трохи штучною – «Ліверпуль» грав краще і міг вирішувати всі раніше. На третині поля «ПСЖ» відбувалося 40% дій матчу (проти 14% на третині «Ліверпуля») – це неймовірний розрив для матчу топ-клубів. Це відображення проблем з доставкою м’яча хоча б в середину поля (не кажучи вже про атаку) і гри без пресингу.

Навіть в такому стилі «ПСЖ» теоретично міг успішно контратакувати, але і цього не відбувалося. «Ліверпуль» контролював суперника в усіх відношеннях.

Можливо, не вистачило оригінального ходу від Тухеля. У перших турах Ліги 1 німецький тренер регулярно міняв схеми під суперників і придумував оригінальні ролі Неймара. Вчора він просто вибрав торішні 4-3-3 з типовим розташуванням атакуючої трійки, але власним баченням півзахисту. Результат: старі проблеми (недоробки Мбаппе і Неймара) розмножилися на нові (нестача контролю в центрі поля). Замаскувати їх чимось модним німецьким пресингом Тухель навіть не спробував.

Поєднання центру поля було ідеальним для «Ліверпуля» і визначило тактичну картину матчу. Маркіньос в ролі контролюючого опорника плюс Адрієн Рабьо з Анхелем Ді Марією вище. Маркіньос – новачок в цій ролі і не знайшов відповіді на опіку від Старріджа. Рабьо і Ді Марія – гравці руху, а не техніки. Вони робили ривки і створювали простір, але їм ніхто не міг скористатися, так як в центрі поля не було творця.

По частині дисциплінованого контролю ривків Джеймс Мілнер і Джимі Вейналдум – серед кращих в Європі, що вчора знову довели.

Результат: «ПСЖ» програв по володінню 52% -48%, команда доставляла м’яч на чужу третину в три рази рідше, ніж «Ліверпуль», ніхто з півзахисників «Парижа» не віддав жодного пасу під удар.

Головна проблема – нестача контролюючого опорника. У цій ролі вийшов номінальний захисник Маркіньос. Старрідж дисципліновано опікав його – бразилець не знайшов відповіді і просто відходив в лінію до центральних захисників, навіть коли в цьому не було необхідності.

Ця проблема не вирішиться мінімум до зими. У команді просто немає відповідного гравця – всупереч міфам, Марко Верратті ніколи не грав в цій ролі, а Тіаго Мотта завершив кар’єру.

Навіть при такому розкладі «ПСЖ» міг ефективніше розпоряджатися м’ячем в центрі поля. Наприклад, якби в ролі творця виступив той же Верратті (замість АДМ або Рабьо). Але у Марко дискваліфікація. В результаті дві позиції над Маркіньосом зайняли явно лівоногі футболісти, які в першу чергу сильні рухом, а не грою в пас. Це ще сильніше спростило півзахисникам «Ліверпуля» читання задумів суперника.

Малюнок атаки «ПСЖ»: ривки Ді Марії та Рабьо добре контролюють Вейналдум і Мілнер, Маркіньос лише гальмує гру в пас, крайні захисники мало підключаються, так як бояться швидкості Салаха і Мане. Як створювати моменти? Чіткої відповіді немає.

Мбаппе і Неймар займали навмисне високу позицію при позиційних атаках. Вони завершили матч з найвищими середніми позиціями у «ПСЖ» – набагато вище, ніж у Кавані. Рішення звільнити їх від оборони принесло більше шкоди, ніж користі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *